Федик О. В. Здійснює керівництво студентською науковою проблемною групою «Психорегуляція у спорті». У роботі даної групи працює 4 студенти спеціальності 053 «Психологія». Результати роботи проблемної групи були представлені на звітній науковій конференція студентів Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (ПРОЦІВ О., «Психологічна структура формування здорового способу життя», СІЛІН Д., «Фізична культура як механізм подолання стресу», СЕРЕДНІЙ А. «Емоційний стрес як сукупність психічної та фізіологічної компоненти здоров’я», ОХРІМЧУК А., «Профілактика стресів засобами фізичної реабілітації»).
Белей М. Д. здійснює керівництво студентською науковою проблемною групою «Емпірико-діагностичні студії генези смислових утворень студентства» У роботі даної групи працює 7 студенти спеціальності 053 «Психологія» (Федяк О. В., Кіндратюк А. М., Рошак Н. О., Андрійків І. Б., Федорченко Л. С., Кулик А. В., Мельник З. І.).
Проблемна група «Психорегуляція у спорті»
Факультет: психології
Назва проблемної групи: «Психорегуляція у спорті»
Навчальний рік: 2025–2026
Форма роботи: одне заняття на місяць
Цільова аудиторія: студенти факультету психології
Мета групи
Поглиблення теоретичних знань і формування практичних навичок психорегуляції у спортивній діяльності, розвиток дослідницької та прикладної компетентності майбутніх психологів.
Формування у студентів системних теоретичних знань та практичних умінь із психорегуляції у спортивній діяльності, розвиток професійних компетентностей майбутніх психологів у сфері спортивної психології.
Завдання
- Ознайомити студентів з основними підходами до психорегуляції у спорті
- Розвинути навички застосування методів саморегуляції
- Проаналізувати психологічні чинники спортивної результативності
- Сприяти формуванню дослідницьких навичок у спортивній психології
- поглибити знання з теорії психорегуляції та психології спорту;
- сформувати навички застосування методів саморегуляції у спортивній практиці;
- розвинути вміння аналізувати психічні стани спортсменів у різні періоди діяльності;
- сприяти розвитку дослідницької культури та професійної рефлексії студентів.
Очікувані результати навчання
У результаті участі в роботі проблемної групи студенти повинні:
- Знати основні теорії, підходи та методи психорегуляції у спорті.
- Вміти добирати та застосовувати методи психорегуляції відповідно до виду спорту та індивідуальних особливостей спортсмена.
- Аналізувати психологічні стани спортсменів у тренувальній та змагальній діяльності.
- Планувати елементи психологічної підготовки спортсменів.
- Дотримуватися етичних норм професійної діяльності спортивного психолога.
Компетентності
Загальні компетентності:
- здатність до аналізу та синтезу;
- уміння працювати в команді;
- здатність до професійної рефлексії;
- навички усної та письмової фахової комунікації.
Фахові компетентності:
- здатність застосовувати психологічні методи саморегуляції;
- уміння оцінювати психічні стани спортсменів;
- здатність здійснювати психологічний супровід спортивної діяльності;
- дотримання професійної етики психолога.
Календарно-тематичний план роботи
(1 засідання на місяць)
Вересень 2025 — Вступ до психорегуляції у спорті. Етичні аспекти діяльності спортивного психолога
Жовтень 2025 — Психологічна готовність спортсмен. Індивідуальні відмінності у психорегуляції спортсменів
Листопад 2025 — Методи саморегуляції емоційних станів
Грудень 2025 — Стрес і тривожність у спортивній діяльності
Психорегуляція у передзмагальний період
Лютий 2026 — Концентрація уваги та психорегуляція
Березень 2026 — Вольова регуляція у спорті. Психологічне відновлення після змагань
Квітень 2026 — Психорегуляція у командних видах спорту
Травень 2026 —Підсумкове засідання. Аналіз роботи групи
ПРОТОКОЛИ ЗАСІДАНЬ ПРОБЛЕМНОЇ ГРУПИ
Протокол №1
Дата: вересень 2025 року
Присутні: Салабай В., Верстюк В., Круцько М., Русин І., Підмалівська С.,
ПОРЯДОК ДЕННИЙ:
- Про організацію роботи проблемної групи у 2025–2026 н.р.
- Про затвердження плану роботи.
СЛУХАЛИ: Керівника проблемної групи, яка ознайомила присутніх з метою, завданнями та напрямами діяльності групи. доц. Федик О.В. ознайомила студентів із Положенням про проблемну групу
https://pnu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/01/2264_200127182602_001.pdf
УХВАЛИЛИ:
- Інформацію взяти до відома.
- Затвердити план роботи проблемної групи на 2025–2026 н.р.
Науковий керівник О.В.Федик
Секретар В.Салабай
Протокол №2
Дата: жовтень 2025 року
Присутні: Салабай В., Верстюк В., Круцько М., Русин І., Підмалівська С.,
ПОРЯДОК ДЕННИЙ:
- Психологічна готовність спортсмена до діяльності.
СЛУХАЛИ: Доповідь з питання психологічної готовності спортсмена та її структурних компонентів.
УХВАЛИЛИ:
- Рекомендувати студентам опрацювати наукові джерела з теми.
- Підготувати приклади практичних кейсів.
Науковий керівник О.В.Федик
Секретар В.Салабай
Протокол №3
Дата: листопад 2025 року
Присутні: Салабай В., Верстюк В., Круцько М., Русин І., Підмалівська С.,
ПОРЯДОК ДЕННИЙ:
- Методи саморегуляції емоційних станів у спорті.
СЛУХАЛИ: Інформацію щодо дихальних технік, релаксації та аутогенного тренування.
УХВАЛИЛИ:
- Схвалити використання розглянутих методів у практичних вправах.
Науковий керівник О.В.Федик
Секретар В.Салабай
Протокол №4
Дата: грудень 2025 року
Присутні: Салабай В., Верстюк В., Круцько М., Русин І., Підмалівська С.,
ПОРЯДОК ДЕННИЙ:
- Стрес і тривожність у спортивній діяльності.
СЛУХАЛИ: Повідомлення щодо чинників спортивного стресу та способів подолання.
УХВАЛИЛИ:
- Рекомендувати застосування копінг-стратегій у тренінговій роботі.
Науковий керівник О.В.Федик
Секретар В.Салабай
Науковий гурток. «Самосвідомість як основа психологічного благополуччя особистості»
Керівник: Міщиха Л.П.
Проблема психологічного благополуччя особистості є однією з центральних у сучасній психологічній науці, оскільки вона безпосередньо пов’язана з якістю життя, психічним здоров’ям та здатністю людини до самореалізації. В умовах соціальних змін, підвищених вимог до адаптивності та особистісної відповідальності особливого значення набуває дослідження внутрішніх психологічних складових благополуччя.
Самосвідомість виступає однією з базових складових психологічного благополуччя, оскільки забезпечує здатність особистості усвідомлювати власні переживання, цінності, потреби, життєві цілі та смисли. Рівень сформованості самосвідомості визначає цілісність Я-концепції, адекватність самооцінки, ступінь самоприйняття та ефективність саморегуляції, що є ключовими показниками благополуччя.
Недостатній розвиток самосвідомості може призводити до внутрішніх конфліктів, зниження суб’єктивного відчуття задоволеності життям, труднощів у міжособистісних стосунках та професійному самовизначенні. Водночас усвідомлення власних ресурсів і обмежень, рефлексія особистого досвіду та відповідальне ставлення до власного розвитку створюють психологічне підґрунтя для підтримання емоційної рівноваги й особистісного зростання.
Діяльність наукового гуртка, присвяченого вивченню самосвідомості як складової психологічного благополуччя, сприятиме поглибленню теоретичних знань студентів-психологів, формуванню дослідницького мислення та розвитку професійної рефлексії. Поєднання наукового аналізу з емпіричним дослідженням дозволить майбутнім фахівцям краще зрозуміти механізми психологічного благополуччя та застосовувати отримані знання у практичній діяльності психолога.
Мета гуртка – теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити самосвідомість як базову складову психологічного благополуччя особистості, а також сприяти розвитку професійної рефлексії й дослідницьких компетентностей студентів-психологів.
Тематика діяльності студентського наукового гуртка
«Самосвідомість як складова психологічного благополуччя»
- Самосвідомість у структурі особистості: класичні та сучасні підходи
- Компоненти самосвідомості: когнітивний, емоційний, поведінковий
- Я-концепція як психологічна основа самосвідомості
- Рефлексія як механізм розвитку самосвідомості
- Самосвідомість і самооцінка: вплив на психологічне благополуччя
- Психологічне благополуччя особистості: сутність та моделі
- Самосвідомість у структурі психологічного благополуччя (евдемоністичний підхід)
- Самоприйняття як показник благополуччя та прояв самосвідомості
- Ціннісно-смисловий вимір самосвідомості і благополуччя
- .Самоставлення як прояв самосвідомості
- Самосвідомість студентської молоді в умовах соціальних змін
- Кризи ідентичності та їх вплив на психологічне благополуччя
- Професійна самосвідомість майбутнього психолога
- Самосвідомість і життєві стратегії особистості
- Методи психодіагностики самосвідомості
- Взаємозв’язок рівня самосвідомості з психологічним благополуччям
- Самосвідомість як умова психічної саморегуляції
- Рефлексивні практики як засіб розвитку самосвідомості
- Самосвідомість психолога як умова ефективної професійної діяльності
- Розвиток самосвідомості в психологічному консультуванні
- Самосвідомість і профілактика емоційного вигорання
- Психологічне благополуччя як показник особистісної зрілості
- Перспективи дослідження самосвідомості у сучасній психології